Уперше за тривалий час представники приватного сектору, держзамовники та профільні органи влади відкрито вступили в дискусію про необхідність зміни чинної системи санкцій для виробників озброєнь, адже ситуація навколо штрафів для оборонних компаній загострилась.
Після скасування Господарського кодексу штрафи для виконавців держзамовлень були нівельовані, але наприкінці процесу їх повернули — винятково для виробників зброї. Сьогодні постачальники озброєнь підпадають під три типи санкцій: 20% за неякісну продукцію, 7% за кожен місяць прострочення і 0,1% за кожен день затримки. Додатково — 2-3% за користування авансами.
Компанії, які виконують держконтракти, застерігають: такі умови ризикують поставити під загрозу розвиток виробництва. Через складність і ризиковість галузі навіть незначне відтермінування — наприклад, через обстріли, проблеми з логістикою чи затримки імпорту — може знищити рентабельність проєкту. Натомість у Міністерстві оборони вказують на потребу в дисципліні: зброя має постачатись вчасно, бо затримки коштують життів.
За даними ЕП, у 2024 році до судів вже подано позовів на 12,8 млрд грн штрафів. Але лише 58 млн грн реально стягнуто — більшість справ триває в судах або завершується на користь компаній. Проте тривала судова тяганина та репутаційні ризики демотивують і бізнес, і інвесторів.
NAUDI та «Українська Рада Зброярів» наполягають на зміні підходу: штрафи мають бути гнучкими, враховувати ступінь ризику, а не карати однаково надійних і проблемних виробників. Ідея — запровадити «білий» та «чорний» списки постачальників, щоб адаптувати санкції до контексту.
“Навіщо нам чекати, поки підуть перші банкрутства? Якщо зараз немає вироків по сплаті великих сум штрафів, це не значить, що проблеми не існує. Це значить, що просто поки що фізично не прийняте таке рішення. У нашій судовій системі вірогідність того, що буде винесено абсурдне рішення, достатньо висока”, – пояснює занепокоєння виконавчий директор NAUDI Сергій Гончаров.
